• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Бібліотека

Бібліотека

Завітайте до нашої бібліотеки!

/Files/images/bbloteka/clip_image002.jpg

День Конститу́ції України

— державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України в 1996 році.

День Конституції України — єдине державне свято, що встановлено власне Конституцією

ІСТОРІЯ

Конституція - основний закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства.

Відповідь на перше питання пов'язана із визначенням загального співвідношення між суспільством і державою. Державу не можна ототожнювати із суспільством - вона є специфічним, багатоманітним його інститутом, який через організацію влади і управління віддзеркалює всі його основні риси, особливості. Не випадково, ще Гегель зазначав, що держава і суспільство пов'язані в їхній ідентичності і відмінності багатовидовими взаємопроникненнями, що між ними є "безліч переходів, поєднань і залежностей. Отже, маємо підстави стверджувати, що за загальною характеристикою конституція - це, насамперед, основний закон держави. Разом із тим відповідно до впливу на посутні ознаки держави конституція визначає основи суспільного ладу певної країни. Наприклад у статтях 13 і 14 Конституції України визначаються об'єкти права власності українського народу, регламентуються питання, пов'язані із соціальною спрямованістю економіки нашої держави, соціальним і правовим статусом землі та правом власності на неї. Конституція України- уособлення верховенства права, сутності та спрямованості політики нашої держави

Складним є питання про те, яким актом є конституція - політичним чи правовим? Для відповіді на нього знову ж таки слід звернутися до загальнотеоретичних положень про співвідношення політики і права. Існує досить багато визначень політики і характеристик сутності права як суспільного явища. Тож і конституція вважалася нормативним актом, що не має визначального значення і повинен підпорядовуватися політиці. Відомо, що існує багато визначень політики як суспільного явища. У більшості випадків ними закцентовано увагу на тих чи інших її ознаках. Найбільший ступінь узагальнення щодо визначення сутності політики міститься, мабуть, утвердженні, згідно з яким політика є системою відносин влади і управління в суспільстві (державної влади та державного управління, а також інших суспільних відносин, насамперед тих, що пов'язані із самоврядуванням). Постає питання: яку соціальну роль у такому разі відіграють право, закон, конституція держави? Відповідь може бути одна: право і всі його форми, в тому числі й конституція, - не що інше, як засоби здійснення політики і тільки. Такий підхід як з методологічної, так і з практичної точки зору є безпідставним, помилковим. Він призводить до волюнтаризму в політиці, позбавляє її будь-яких позитивних орієнтирів, у тому числі правових. Такий підхід пов'язаний із недооцінкою права, конституції, є проявом того правового нігілізму, який панував у нашій країні . Право й загальні правові настанови, а тим більше конституцію, не можна розглядати як додаток до політики. У праві відображено певні політичні інтереси, а також вимоги (потреби) суспільства. Однак їх вияв має межу. Право, а отже, й така провідна його форма, як конституція, мають самостійне значення, грунтуються на власних підвалинах, повинні відповідати певним принципам, конкретним суспільним вимогам. Право - це не просто звід правил поведінки (правових норм), що їх, у межах своєї компетенції, встановлюють відповідні державні органи. Якщо вдовольнитися тільки цим і не намагатися пізнати внутрішню сутність справжню природу права, то логічним буде висновок що право - не що інше, як один із засобів здійснення політики. Адже відповідний державний орган, видаючи той чи інший нормативний акт, встановлюючи норми права, провадить певну політику. Насправді ж усе значно складніше. Право - не додаток до політики, а самостійний загальносоціальний прояв, що узагальнює ступінь свободи, рівності та справедливості суспільства, критерій його моральності (оскільки право невід'ємне від моралі як одна з форм зовнішнього її вияву). Саме цю найглибиннішу сутність відображає закладений у ст. 8 Конституції України принцип верховенства права. Отже, відповідаючи на питання, політичним чи правовим актом є конституція, слід зазначити, що кожну конституцію зорієнтовано на проведення такої політики, яка відповідає потребам суспільства. Однак у демократичних державах політика не може виходити за межі права, високих моральних принципів, закладених у ньому. Конституція України є найвищим правовим актом нашої держави, її Основним Законом, який водночас визначає основні напрями розвитку суспільства, держави.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Конституцію читають Тато, мама і дідусь, Я на неї теж дивлюсь, Сторінки перегортаю. Гарна книжка і цікава, Всіх добра навчає І дарує людям право, Від зла захищає. Скоро я навчусь читати І сам прочитаю, Бо вже дуже хочу знати, Які права маю.

Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, —

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати,

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

/Files/images/bbloteka/clip_image003.jpg/Files/images/bbloteka/clip_image004.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 2118

Коментарi

Новини

Календар

Попередня Жовтень 2017 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

Опитування

Хто відвідував наш сайт?